Чергова справа про злісне ухилення від сплати аліментів розглянута 3 вересня 2026 року Карлівським районним судом Полтавської області.
Ще у 2015 році суд зобов’язав батька сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Виконавче провадження було відкрито, однак належного виконання рішення так і не відбулося.
Спочатку аліменти сплачувалися частково, а згодом їх сплата припинилася. За понад десять років заборгованість досягла 189 505 гривень.
При цьому суд встановив, що батько мав можливість працювати та отримувати дохід, однак систематично не виконував свій обов’язок, мав підробітки та приховував доходи.
Такі обставини стали підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України — злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Важливо розуміти: аліменти — це не кошти «для іншого з батьків». Їхнє призначення — забезпечення потреб самої дитини: харчування, одягу, лікування, навчання, розвитку та інших щоденних витрат.
Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений законом і не залежить від того, чи проживають батьки разом, чи перебувають у шлюбі та які між ними стосунки.
Водночас сама наявність заборгованості з аліментів не означає автоматичного настання кримінальної відповідальності. Для кваліфікації за статтею 164 КК України мають бути встановлені, зокрема, умисне та злісне ухилення від виконання обов’язку за наявності можливості його виконувати.
У цій справі сторони уклали угоду про примирення, яку суд перевірив на відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства та затвердив.
Особу визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Узгоджене сторонами покарання — 120 годин громадських робіт.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
А відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду.
_03_03.png)
